Мікродобрива – це вид добрив, що містять в собі елементи, які рослина використовує в невеликій кількості порівняно із макро- та мезоелементами. Деякі сільськогосподарські підприємтсва не застосовують даний вид добрив, тому що навколо них існує багато суперечливої інформації.
Але, європейський досвід застосування доводить, що без використання якісних мікродобрив майже неможливо ефективно та повноцінно використати потенціал культури, оскільки своєчасне застосування покращує загальний стан рослин, підвищує опір сільськогосподарських культур хворобам та шкідникам, покращує процес запилення, безпосередньо впливає на якісні показники продукції та урожайність, що у кінцевому результаті збільшить прибуток.
Перелік факторів, які впливають на ефективність живлення рослин по листу:
– Восковий наліт. Часто він є першим бар’єром, який перешкоджає потраплянню поживних речовин в рослину. Щоб його подолати до складу бакової суміші варто додавати адюванти, які пом‘якшують воскову кутикулу, при цьому на листку утворюється водостійка еластична плівка, що підсилює прилипання поживного розчину до поверхні листка, завдяки цьому діючі речовини швидко та якісно проникають в рослину. На це потрібно звернути увагу під час сухої погоди, коли погіршується змочування рослин поживним розчином.
– Склад солей або хелатних сполук. Добрива у формі неорганічних солей мікроелементів, не в змозі забезпечити рослину бажаною кількістю елементів, в зв’язку з низьким відсотком засвоєння. Окрім цього, вони є токсичними для рослин і можуть викликати опіки листової пластини. Мінеральні солі за своєю ефективністю поступаються хелатним з’єднанням мікроелементів. Хелати отримують шляхом з’єднання мікроелементів і органічних кислот з утворенням сполук – хелатів. Такі сполуки розчинні у воді та повністю засвоюються рослинами. При поглинанні мембрана клітини розпізнає цей комплекс, як речовину, споріднену біологічним структурам!
– Розмір крапель. При позакореневому підживленні потрібно застосовувати дрібнокрапельне нанесення добрив на поверхню листа. Дрібні краплі охоплюють більшу площу листової поверхні рослин і більш рівномірно розподілені. При крупнокрапельному нанесенні, вони швидко стікають чи висихають утворюючи кристали солей.
– Тривалість контакту поживного розчину з поверхнею листків. Чим довше робочий розчин залишається на листі, тим краще йде поглинання поживних речовин.
– Погодні умови. Найкраще позакореневе підживлення проводити ввечері, оскільки поживні речовини найкраще засвоюються листками під час високої вологості повітря. Якщо погода прохолодна і похмура, то такі роботи можна виконувати протягом усього дня. Якщо проводити підживлення в сонячний день, робочий розчин випарується швидше, – кількість корисних компонентів при всмоктуванні буде мінімальною.
– Комплексність живлення. В більшості культур є фази розвитку, коли культура відчуває гостру нестачу певного елементу живлення. Тим не менше, спостереження показали, що застосування тільки моноелементу менш ефективне ніж застосування моноелементу та меншої кількості багатокомпонентного мікроелементного комплексу – (наприклад, 3/4 моно- та 1/4 багатокомпонентного).
